Хвороби нирок у кішок (ніркова недостатність, пієлонефрит, гломерулонефрит)

У цьому матеріалі ми наведемо основні причини захворювань нирок і розповімо, які ознаки повинні насторожити господарів кішок. Відповімо на питання з як діагностуються патології нирок і якими методами лікуються ці захворювання. Підберемо оптимальний раціон для хворих тварин та підкажемо методи профілактики.

Симптоми

Нирки у кішок виконують кілька важливих функцій, головна з яких – виведення з організму води та водорозчинних речовин. Крім цього, вони очищають кров і беруть участь у процесах обміну речовин. Тому перше на що потрібно звертати увагу господаря – це частота сечовипускання та об`єм сечі. Якщо кішка занадто часто ходить у туалет «по маленькому», мочиться повз лоток, не встигаючи добігти до туалету, покажіть тварину лікареві.

Які ще ознаки говорять про те, що у кота хворі нирки

1. Занадто рідкісне сечовипускання та його повна відсутність також вказують на патології нирок.
2. Надмірна спрага – відповідна реакція організму тварини на збільшену частоту сечовипускання. Так кішки намагаються заповнити втрачений об`єм рідини.
3. Слабість і млявість. Зневоднення організму погано позначається на стані вихованця. Коти уникають активних ігор, багато лежать та сплять.
4. Зниження апетиту та повна відмова від їжі. Хворі кішки погано почуваються, через це знижується апетит, тварини втрачають вагу.
5. Нудота та блювота з жовчю. Можлива у тварин з нирковою недостатністю.
6. Наявність кров`яних домішок у сечі кішки. Часто свідчить про МКЛ.
7. Артеріальна гіпертензія.
8. Смердючий подих.
9. Погіршення стану вовни.
10. Анемія.

Важливо!

Якщо у вашого вихованця з`явиться одна або кілька цих ознак, не зволікайте зі зверненням до ветеринарних фахівців.

Загальні причини хвороб нирок у котів

Перерахуємо основні причини, що призводять до порушень у роботі нирок.

Дієтичні:

• Незбалансоване харчування (надмірне споживання білка, фосфору, солей).
• Недостатнє споживання води під час годування сухим кормом.

Травматичні:

• Падіння з висоти.
• Потрапляння під машину.
• Переохолодження, обмороження.
• Тепловий удар.
• Передавлювання сечоводів пухлинами.

Інфекційні:

• Бактеріальні інфекції.
• Вірусні захворювання.
• Недоліковані та занедбані хвороби сечостатевої системи.

Отруєння:

• Щурячими отрутами.
• Хімікатами.
• Миючими засобами
• Медикаментами.

Вроджені:

• Ниркова дисплазія (патологія розвитку).
• Ниркова аплазія (відсутність однієї або двох бруньок).

Група ризику

У групі ризику патології нирок знаходяться:

1. Літні коти та кішки. До віку 9 років, ймовірність цього типу захворювань зростає у 2 рази.
2. Кішки, які страждають на ожиріння і ведуть малоактивний спосіб життя.
3. Представники деяких порід: абіссинська, сомалійська, гімалайська, перська кішки та екзоти.
4. Тварини, яких утримують у вологих приміщеннях та на протягу.
5. Кішки з недостатньою масою тіла, голодуючі тварини.

Діагностика

Для діагностики патологій нирок ветеринари вдаються до низки досліджень. Насамперед роблять аналізи крові та сечі, щоб оцінити концентрацію речовин, які в нормі фільтруються здоровими нирками.

Крім цього лікар може призначити:

• УЗД черевної порожнини;
• рентгеноскопічне дослідження;
• посів сечі;
• біопсія.

Важливо!

Патології нирок відносяться до серйозних захворювань, які потребують ранньої діагностики – не відкладайте візит до ветеринара!

Класифікація хвороб нирок

По локалізації первинного патологічного процесу хвороби нирок поділяються на:

• Первинні.
• Вторинні.

До першої групи відносять захворювання, у яких патологічний процес розпочався безпосередньо у нирках. До другої групи потрапили ураження нирок внаслідок гіпертонії, цукрового діабету, захворювань сечостатевої системи.

За характером перебігу хвороби виділяють:

• Гострі;
• Хронічні.

Крім цього, виділяються вроджені та набуті захворювання. Вроджені – результат генетичних порушень у певних порід кішок. У групі ризику – сомалійська, перська, абіссинська та гімалайська породи.

Основні хвороби нирок у котів

Нефрити у котів

Найпоширенішими захворюваннями нирок у кішок є запальні нефрити, які залежно від локалізації та характеру поділяються на пієлонефрит та гломерулонефрит.

Пієлонефрит

Це запалення ниркової балії та тканини (паренхіми) нирки, найчастіше бактеріального походження. Патологія зазвичай носить вторинний характер, виникає після інфікування статевих органів, застою сечі, МКЛ, запалення сечового міхура та переохолодження.

Буває гострий та хронічний. Гостра форма захворювання небезпечна для кішок – може призвести до ниркової недостатності та смерті. Загибель тварини може статися протягом 12 годин.

Важливо!

Підступність пієлонефриту полягає в тому, що симптоми на початку захворювання можуть виявлятися вкрай слабо.

Причини

Причини цього захворювання - недолічені цистит, інфекція, переохолодження, запущені патології сечостатевої системи, атаки нирок умовно-патогенними організмами (стафілококами, стрептококами, кишковою паличкою). Рідше – генетична природа або літній вік тварини.

Симптоми гострого пієлонефриту

• різке підвищення температури;
• лихоманка, озноб;
• підвищена спрага;
• збільшення частоти та кількості сечі при сечовипусканні;
• помутніння сечі та наявність у ній кров`яних домішок;
• болючі відчуття при пальпації нирок;
• тварина жалібно нявкає при сечовипусканні (болючі відчуття).

Симптоми хронічного пієлонефриту

• густі виділення із статевих органів;
• виснаження;
• зміна характеру сечовипускання;
• при загостренні хронічного процесу з`являються ознаки, характерні для гострого пієлонефриту.

Діагностика

• збір анамнезу та огляд тварини;
• загальний аналіз крові;
• аналіз сечі.

Лікування

• антибіотикотерапія;
• сечогінні препарати;
• знеболювальні засоби;
• спазмолітики;
• дотримання питного режиму;
• дієтотерапія зі зниженою кількістю білка та фосфору.

Профілактика

• своєчасно та якісно лікувати захворювання сечостатевої системи;
• профілактика МКЛ;
• стежити за питним режимом;
• забезпечувати повноцінне збалансоване харчування;
• утримувати тварин у чистих, теплих приміщеннях без протягів;
• не допускати переохолодження вихованців.

Гломерулонефрит

Це неінфекційне захворювання, яке спричиняє ураження структурних одиниць (клубочків) нирок – нефронів. Протікає гостро, підгостро та хронічно.

Причини

Як правило, це захворювання розвивається внаслідок перенесених раніше захворювань:

• гнійне запалення матки у кішок;
• запалення печінки;
• різних алергічних уражень;
• пієлонефриту;
• травм.

Також може бути наслідком переохолодження та порушення умов утримання та годівлі.

Фактори ризику: переохолодження вихованця, перебування у вогкості, незадовільна якість корму, що призводить до зниження захисних властивостей організму.

Симптоми

• хворобливе сечовипускання;
• гіпертермія;
• болючість у ділянці нирок;
• наявність крові у сечі;
• зменшення кількості сечі;
• набряклість вен та мордочки;
• утруднене «свистяче» дихання;
• підвищення артеріального тиску;
• слабкість, апатія;
• порушення координації.

Діагностика

• аналіз крові;
• аналіз сечі;
• УЗД черевної порожнини;
• біопсія нирок під контролем УЗД;
• дослідження очного дна (на наявність/відсутність кров`яних точок);
• рентген легень (визначає наявність/відсутність води у зоні легких).

Лікування

• дієтотерапія;
• курс антибіотиків;
• кортикостероїдна (гормональна) терапія;
• знеболювальні засоби;
• вітамінотерапія;
• сульфаніламідні препарати;
• аміноглікозиди.

Важлива частина лікування – створення якісних умов утримання тварини. Кішку поміщають у тепле, чисте приміщення без протягів. Не випускають тварину на вулицю.

Профілактика

• контроль маси тіла та артеріального тиску;
• комфортні умови утримання;
• якісне збалансоване харчування;
• дотримання питного режиму;
• регулярні (не рідше ніж один раз на півроку) профілактичні огляди у ветеринара;
• прийом вітамінно-мінеральних комплексів.

Ниркова недостатність у котів

Це патологічний стан, що характеризується порушенням усіх функцій нирок. Нефрони нирок прогресуюче руйнуються і заміщуються сполучною тканиною. Це призводить до серйозних та незворотних порушень в обміні речовин. Може бути гострою та хронічною. ХНН – невиліковна патологія. Терапія спрямована на продовження життя кішки та покращення її якості.

Причини

Ниркова недостатність може розвиватися у разі отруєння, теплового удару, кровотечі, при пієло- та гломерулонефриті, при здавленні сечоводів пухлиною. Найчастіше ниркова недостатність виникає як ускладнення після сечокам`яної хвороби, пієлонефриту, гломерулонефриту, амілоїдозу та неоплазії.

Симптоми

• погіршення якості вовни;
• втрата ваги;
• підвищена спрага;
• прискорене сечовипускання або його відсутність;
• кров у сечі;
• блювання;
• діарея;
• слабкість та апатія;
• пригнічений стан;
• збільшення частоти пульсу;
• набряки та блідість слизових оболонок.

Діагностика

• аналіз крові (на азот сечовини та креатинін);
• аналіз сечі (білок).

Важливо!

Діагностика та лікування гострої та хронічної ниркової недостатності лише у компетенції ветеринарного лікаря.

Лікування

• дієтотерапія - раціон з низьким вмістом білка та фосфору;
• курс антибіотиків;
• препарати калію;
• курс вітамінів B та C;
• препарати зниження артеріального тиску;
• протиблювотні засоби;
• залізовмісні препарати для котів з анемією.

Захворювання неможливо повністю вилікувати, але можна продовжити життя своєму вихованцю на кілька років та покращити його якість.

Профілактика

• своєчасна вакцинація;
• регулярні профілактичні огляди;
• Якісне збалансоване харчування;
• своєчасне лікування всіх захворювань сечостатевої системи.

Відео:

Нефролітіаз (нирковокам`яна хвороба)

Нирковокам`яна хвороба характеризується скупченням кристалічного піску та каміння у нирках – фільтруючому органі. Ця патологія найчастіше зустрічається у літніх котів старше 7 років. У кішок камені в нирках зустрічаються рідше.

Причини

• вроджені аномалії сечостатевих органів;
• генетичні дефекти (екзоти, перська кішка, британці короткошерсті);
• помилки у складанні раціону харчування;
• порушення в обміні речовин;
• інфекції сечостатевих шляхів;
• тривалий прийом медикаментів;
• ендокринні захворювання;
• гормональні порушення;
• авітаміноз.

Симптоми

• хворобливе сечовипускання;
• часті позиви та виділення сечі невеликими краплями;
• зміна кольору сечі (коричневий, бурий, кривавий);
• зміни у поведінці: нервозність або млявість;
• відсутність апетиту;
• часте переривчасте дихання;
• болючі відчуття в ділянці живота, кіт не дає себе чіпати;
• кішка довго сидить у лотку, але наповнювач сухий;
• порушення у травленні, нудота, блювання.

Діагностика

• вивчення анамнезу, господар повинен докладно описати всі зміни у поведінці тварини, розповісти як давно це відбувається з вихованцем;
• загальний аналіз крові для діагностики запальних процесів;
• біохімічний аналіз крові;
• аналіз сечі;
• бактеріальний посів сечі;
• УЗД органів черевної порожнини;
• рентгеноскопія;
• лабораторний аналіз каменю, що відійшов.

Лікування

Схема лікування підбирається індивідуально з урахуванням стану тварини, її віку та причин виникнення нефролітіазу. Якщо каміння у нирках особливо великого розміру, застосовують хірургічні методи лікування. В інших випадках достатньо медикаментозної терапії, яка включає:

• лікувальну дієту;
• антибіотикотерапію;
• терапію, що розчиняє нефроліти (камені);
• кровоспинні препарати;
• спазмолітики;
• крапельниці на відновлення балансу рідин в організмі кішки;
• фізіотерапію.

Профілактика

• створення умов комфортного утримання кішки;
• недопущення переохолодження та теплового удару;
• грамотне складання раціону харчування;
• профілактика ожиріння;
• забезпечення вихованця свіжою водою;
• дотримання водного режиму.

Читайте також про сечокам`яну хворобу кішок і про те, чим годувати котів із МКБ.

Відео:

Полікістоз нирок

Полікістоз - це патологія, при якій у нирках кішок поступово з`являються і ростуть кісти. У деяких порід (екзоти, перси, гімалайські кішки) це захворювання є спадковим.

Причини

Єдина виявлена ​​на сьогоднішній день причина полікістозу нирок – генетична схильність.

Симптоми

Клінічні ознаки полікістозу з`являються лише у літньому віці у кішок старших 7 років. Симптоматика патології схожа з нирковою недостатністю, тому потребує професійної діагностики у ветеринарній клініці.

• втрата апетиту та повна відмова від їжі;
• пригнічений стан, апатія;
• надмірна спрага;
• різка втрата ваги;
• розлади шлунково-кишкового тракту, нудота, блювання;
• прискорене хворобливе сечовипускання.

Діагностика

Для діагностики лікар використовує комплекс заходів:

• пальпація живота у ділянці нирок;
• біохімічний аналіз крові;
• клінічний аналіз сечі та калу;
• біопсія нирок;
• рентгенографія;
• УЗД органів черевної порожнини;
• урологічний посів.

Лікування

Захворювання невиліковне. На ранній стадії є можливість хірургічного видалення ураженої області.Основні лікувальні заходи спрямовані на те, щоб покращити якість життя тварини.

• дієта з низьким вмістом фосфору та білка;
• вітамінотерапія (D);
• симптоматичне лікування гіпертонії;
• антибіотикотерапія;
• гормонотерапія;
• крапельниці для відновлення водного балансу в організмі.

Профілактика

• недопущення до в`язки особин із виявленим полікістозом;
• своєчасна вакцинація;
• мінімізація інфекційних захворювань;
• регулярні профілактичні огляди.

Відео:

Нефросклероз

Патологія, що має другу назву «зморщена нирка», характеризується заміщенням здорової тканини сполучної нирки. Це призводить до втрати всіх функцій органу. Лікування можливе лише на ранній стадії захворювань, у занедбаних випадках тварина не вдається врятувати. Складність полягає в тому, що клінічна картина на початку хвороби змащена та нагадує інші патології.

Причини

• хронічна гіпертонія, що веде до гломерулярної ішемії;
• атеросклероз;
• діабет;
• нефроз у занедбаній стадії;
• гломерулонефрит;
• лептоспіроз.

Симптоми

• різке підвищення температури тіла, гарячка, озноб;
• високий артеріальний тиск;
• гематурія (кров у сечі);
• хворобливе сечовипускання;
• порушення зору;
• зміна частоти сечовипускання;
• втрата ваги;
• підвищена спрага.

Діагностика

• загальноклінічний аналіз крові та сечі;
• УЗД нирок, печінки та органів ШКТ;
• обстеження очного дна;
• вимірювання артеріального тиску;
• сцинтиграфія;
• аускультація серця;
• Комп`ютерна томографія.

Лікування

Захворювання є невиліковним. Ветеринари призначають хворим тваринам симптоматичну терапію.

• сечогінні препарати;
• препарати зниження артеріального тиску;
• краплинне вливання препаратів глюкози;
• дієтотерапія;
• серцеві препарати.

Профілактика

Профілактика нефросклерозу зводиться до запобігання та своєчасного лікування гострих уражень нирок, недопущення випадків отруєння та інтоксикації.

Гідронефроз

Друге найменування патології – водянка нирки. Захворювання характеризується порушенням відтоку сечі через звуження сечовивідних шляхів. Хворий орган розтягується, яке тканини відмирають.

Причини

• запальні захворювання сечостатевої сфери;
• новоутворення у нирках;
• спайки;
• атрофія передміхурової залози;
• МКЛ;
• хірургічні операції у внутрішніх органах;
• травми.

Симптоми

• візуальне збільшення живота у розмірах;
• гіпертермія (підвищення температури тіла);
• утруднене сечовипускання або його відсутність;
• втрата апетиту, відмова від їжі;
• кров`яні домішки у сечі.

Діагностика

• аналіз крові;
• аналіз сечі;
• УЗД нирок;
• урографія.

Лікування

Лікувальні заходи спрямовані на усунення причин, які ускладнюють відтік сечі. У деяких випадках може знадобитися ампутація хворого органу. Двосторонній гідронефроз невиліковний і призводить до летального результату.

Профілактика

• дотримання водного режиму;
• контроль якості води;
• дієта з низьким вмістом солі;
• запобігання переохолодженню;
• контроль за масою тіла; недопущення ожиріння;
• вітамінізація;
• своєчасне лікування зубів.

Амілоїдоз

Патологія характеризується порушеннями білково-вуглеводного обміну, внаслідок чого в нирковій тканині відкладаються амілоїд (білково-полісахаридна сполука). Захворювання носить генетичну природу і найчастіше зустрічається у абіссинської та сомалійської орієнтальної та сіамської порід кішок. Протікає у гострій та хронічній формі. У занедбаній формі відмовляють нирки, що призводить до летального результату.

Причини

• спадкова схильність;
• перенесені інфекційні захворювання;
• отруєння;
• гіпервітаміноз вітаміну A.

Симптоми

На ранній стадії захворювання клінічні ознаки не виражені. З прогресуванням хвороби з`являються такі симптоми:

• прискорене сечовипускання;
• втрата апетиту та відмова від їжі;
• різке зниження ваги до виснаження;
• блювання;
• надлишкова спрага;
• зниження активності через хворобливість суглобів;
• набряклість мордочки та лапок;
• пригнічений стан;
• жовтяничність слизових покривів та шкіри;
• діарея, бліді калові маси;
• потемніння сечі.

Діагностика

• лабораторне дослідження сечі;
• рентгеноскопія нирок;
• біопсія нирок;
• УЗД органів черевної порожнини;
• загальний та біохімічний аналіз нирок.

Лікування

Захворювання не піддається лікуванню. Підтримуюча терапія спрямована на продовження та покращення якості життя хворого вихованця. Обов`язково переглядається раціон кішки. У деяких випадках вдаються до видалення хворого органу.

Профілактика

Специфічна профілактика відсутня. Кішці необхідні комфортні умови життя та якісне збалансоване харчування, регулярні профілактичні огляди та своєчасна дегельмінтизація.

Вроджені аномалії розвитку

Крім перелічених вище захворювань у кішок можуть зустрічатися вроджені аномалії розвитку нирок:

1. Ниркова аплазія. Патологія, при якій у тварин відсутні одна або дві нирки.
2. Ниркова дисплазія. Вроджена вада, при якій парний орган розвивається неправильно.

Обидва ці стани можуть призвести до ниркової недостатності та смерті тварини.

Чим небезпечні хвороби нирок у котів

Серйозна небезпека ниркових захворювань полягає в тому, що багато хто з них може роками розвиватися і прогресувати без чіткої клінічної картини. Деякі протікають у прихованій формі, в інших виявляються змащені ознаки. Це не дозволяє господарям своєчасно забити на сполох, а ветеринарам діагностувати серйозну недугу.

Порушення у роботі нирок проходять безболісно для тварини. Здорова частина нирки бере на себе навантаження з хворої ділянки. До якогось моменту парний орган самостійно справляється із патологією. Коли нирки перестають справлятися зі збільшеним навантаженням, з`являються перші симптоми. Зазвичай на той час у тварини безповоротно загинула більшість органу та її неможливо врятувати.

Важливо!

Щоб своєчасно виявити патології нирок, проходьте повний профілактичний огляд у ветеринара раз на півроку.

Годування кішок із захворюваннями нирок

При всіх ниркових захворюваннях призначається лікувальна дієта. Правильно підібраний корм може продовжити життя коту та покращити його якість. Хворим тваринам дієту призначає лише лікар - експерименти в такому серйозному питанні можуть призвести до сумного результату.

Зазвичай ветеринари рекомендують перевести тварину на готовий лікувальний корм. З натуральних продуктів складно скласти меню, яке задовольнятиме потребам хворої кішки.

Рекомендовані марки корму:

1. Eukanuba Renal;
2. Clan Vet RENAL;
3. Hill`s Prescription Diet K/D Feline Renal Health;
4. Brid VDC Renal;
5. Farmina Vet Life Renal;
6. Royal Canin Renal RF23;
7. Pro Plan Veterinary Diets Feline UR Urinary;
8. Monge Grain Free Vetsolution Renal Feline;
9. Purina Veterinary Diets N;
10. Sanabelle Urinary.

Читайте докладну статтю про те, як і чим годувати кішок при хворобах нирок.

Профілактика захворювань нирок

Загальні профілактичні заходи:

1. Правильний догляд та комфортний утримання вашого вихованця.
2. Недопущення переохолодження тварини.
3. Забезпечення збалансованого харчування кішки.
4. Запобігання падінням з висоти.
5. Недопущення самовигулу тварини.
6. Вакцинація за графіком щеплень.
7. Дотримання питного режиму.
8. Контроль якості води.
9. Організація правильного харчування.
10. Регулярні профілактичні огляди у ветеринарного лікаря.

Історії власників

Христина: «Наша кішка вже не молода, їй 10 років. Нещодавно ми помітили, що у неї сеча рожевого кольору. А після цього вона перестала ходити в туалет «по-маленькому». Сидить у лотку, нявкає жалісно, ​​але наповнювач сухий. Повезли її до іншого міста до ветеринара. Він узяв у неї кров на аналіз та сечу катетером. Після цього відправив нас на УЗД нирок.

За результатами всіх аналізів та досліджень було поставлено діагноз ХНН. Лікар сказав, що з таким діагнозом довго не живуть і порадив приспати кішку. Ми відмовилися, повезли бідолаху в іншу клініку. Там діагноз хронічна ниркова недостатність підтвердився, але лікарі призначили лікування. Ми робили уколи та крапельниці. Лікар призначив нам спеціальний лікувальний корм. Кішка прожила після цього ще 1,5 роки».

Тетяна: «Ми не відразу здогадалися, що наш кіт захворів. Він добре їв, був активним, поводився як завжди. Але, ми помітили, що він довго сидить у лотку. Сидить довго, а мало писає. В один із днів у лотку було виявлено червону цятку. Ось тоді ми забили на сполох. Відвезли кота до ветеринарки. Там його оглянули, зробили УЗД, взяли кров та аналіз сечі. З`ясувалося, що в одній із бруньок у нього пісок. Зробили санацію через катетер та укол но-шпи. Лікар виписав нам лікувальний корм. Сказав, що не можна котів із хворобами нирок годувати високобілковими кормами. Ми годували Аканой та Оріджі».